Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

быть на (прямом) пути

  • 1 быть на прямом пути

    Универсальный русско-немецкий словарь > быть на прямом пути

  • 2 Weg

    m <-(e)s, -e>
    1) дорога, путь; тропа

    auf dem Weg zur Árbeit — по пути [по дороге] на работу

    ein schlüpfriger Weg — 1) скользкая дорога [тропа] 2) перен скользкая дорожка

    Geh [mir] aus dem Weg[e]. — Прочь с (моей) дороги.

    2) перен дорога, путь

    der Weg des Rúhmes — путь славы

    auf dem bésten Weg[e] [zu etw. (A)] sein* иронбыть на (прямом) пути (к желанной цели)

    séínen Weg máchen — пробить себе дорогу, добиться своего (в жизни)

    auf hálbem Weg[e] stéhen* bléíben* (s) — остановиться на полпути

    j-m, sich über [in] den Weg láúfen* (s) Weg — 1) перебежать дорогу кому-л 2) перен тж перебить дорогу кому-л

    den Weg des geríngsten Wíderstand[e]s géhen* (s) — пойти по линии наименьшего сопротивления

    j-n aus dem Weg[e] räumen фам — убрать с дороги кого-л; убить кого-л

    etw. (A) aus dem Weg[e] räumen — преодолевать что-л (напр препятствия, трудности)

    j-m den Weg ábschneiden*отрезать путь кому-л

    3) средство, способ

    auf gütlichem Wege — мирным путём, по-хорошему

    im Wege der Verhándlungen — путём переговоров

    Auf wélchem Weg sind Sie zu erréíchen? — Как [Каким способом] с вами можно связаться?

    4) путь, поездка, путешествие

    der létzte Weg — последний путь (покойного)

    Gúten Weg! — Счастливого пути! / В добрый путь!

    5) путь, расстояние

    ein gróßes Stück Weg(es) — большое расстояние

    éínen wéíten [lángen] Weg géhen* (s) — пройти далёкий (долгий) путь

    Es sind 5 Minúten Weg. — Это в пяти минутах (отсюда).

    auf káltem Weg[e] разг — запросто, незаметно

    álle Wege und Stége kénnen* — знать все ходы и выходы / знать всё вдоль и поперёк

    damít hat es [das hat noch] gúte Wege устаревэто не к спеху

    etw. (A) auf den Weg bríngen* — инициировать, разрабатывать, создавать (напр закон)

    etw. (A) in die Wege léíten — подготавливать [налаживать, устраивать] что-л

    j-m aus dem Weg(e) géhen* (s) — уступать дорогу кому-л

    sich auf hálbem Weg(e) tréffen*пойти на компромисс

    j-m nicht über den Weg tráúen — не доверять кому-л ни на грош [ни на йоту]

    álle [víéle] Wege führen nach Rom — все дороги ведут в Рим

    Универсальный немецко-русский словарь > Weg

  • 3 best

    1. adj ( superl от gut)
    1) лучший, наилучший, самый хороший
    im besten Alter, in den besten Jahren — в расцвете (жизненных) сил
    im besten Einvernehmen — в добром согласии
    nach besten Kräften, nach bestem Vermögenне щадя сил
    sich von seiner besten Seite zeigenпоказать себя с самой лучшей стороны
    im besten Sinne — в самом глубоком ( благородном, высоком) понимании; в (самом) лучшем смысле
    er ist auf dem besten Wege, ein Säufer zu werden — так он быстро сопьётся
    nach bestem Wissen und Gewissen handelnпоступать честно ( по совести)
    der erste besteпервый встречный; первый попавшийся, любой
    er ist nicht der erste beste — он не кто попало, он не первый встречный
    das erste beste nehmenбрать первое попавшееся ( что попало)
    ich halte es für das beste, du schweigst — тебе лучше всего помолчать
    alles war im besten Gangeвсё шло как нельзя лучше; дело шло полным ходом ( как по маслу)
    im besten Schlafe sein ≈ спать богатырским сном; видеть десятый сон
    sie waren im besten Spieleигра была в самом ( в полном) разгаре
    im besten Zuge seinидти полным ходом ( о работе)
    2. adv
    etw. zum besten kehren ( wenden, lenken) — дать какому-л. делу благоприятный ход
    sich mit j-m nicht zum besten stehenотноситься неприязненно к кому-л.
    etw. zum besten geben — угощать чем-л.; выступать с чем-л. (спеть, рассказать и т. п.); выставлять напоказ что-л., щеголять чем-л.

    БНРС > best

  • 4 auf dem besten Wege sein

    Универсальный немецко-русский словарь > auf dem besten Wege sein

  • 5 düz

    I
    прил.
    1. ровный:
    1) гладкий, плоский, не имеющий впадин и возвышений. Düz yol ровная дорога, düz səth ровная поверхность
    2) без искривлений и изгибов. Düz küçə ровная улица
    2. прямой:
    1) ровно вытянутый, без изгибов. Düz xətt прямая линия (прямая), düz sıralar (cərgələr) прямые ряды, düz cığır прямая тропинка, düz bağırsaq анат. прямая кишка
    2) расположенный не наклонно. Düz istiqamət прямое направление, düz bucaq мат. прямой угол (угол в 90°)
    3) не согнутый. Düz qamət прямой стан
    4) выражающий откровенность, правдивость, подлинные мысли и чувства. Düz (açıq) söz прямое (откровенное) слово
    5) такой, при котором увеличение (или уменьшение) одного вызывает увеличение (или уменьшение) другого. Düz mütənasiblik прямая пропорциональность
    3. честный, порядочный (о человеке)
    II
    нареч. ровно:
    1) без изгиба, искривления. Düz dayan стой (держись) ровно, düz tut держи ровно:
    2) поровну, равномерно. Düz bölmək делить ровно (поровну)
    2. прямо:
    1) в прямом направлении. Düz getmək идти (ехать) прямо:
    2) ровно, без наклона. Düz oturmaq сидеть прямо
    3. правильно, верно, точно, безошибочно. Düz yazmaq писать правильно, düz oxumaq читать правильно, düz danışmaq говорить верно, düz hərəkət etmək поступать, поступить правильно; düz deyirlər ki, … правильно говорят, что …
    4. перен. разг. честно, справедливо. Məsələyə düz yanaşmaq справедливо подойти к вопросу, düz işləmək честно работать, düz yaşamaq честно жить
    6. разг. метко. Düz atmaq (vurmaq) метко стрелять
    III
    сущ.
    1. степь. Mil düzü Мильская степь, Muğan düzü Муганская степь, Şirvan düzü Ширванская степь
    2. правда. Düzünü demək говорить правду
    IV
    част.
    1. ровно (точно, как раз). O vaxtdan düz bir il keçib с тех пор прошел ровно год, düz saat ikidə ровно в два часа, düz milyon manat ровно миллион манатов
    2. прямо (в сочет. с предлогами придает им большую точность). Düz başımın üstündə прямо над головой, düz üstümə çıxdı вышел прямо на меня
    V
    предик.
    1. правильно, верно, точно. Hamısı düzdür все правильно (верно)
    2. правда (верно, в самом деле так). Sizin Moskvaya gedəcəyiniz düzdürmü? правда, что вы едете в Москву? Onun mükafat alması düzdürmü? правда, что он получил премию?
    3. разг. прав (о правильно говорящем, думающем и поступающем). Siz düzsünüz (haqlısınız) вы правы
    VI
    в знач. уступ. союза. правда (хотя). Düzdür, o gəldi, ancaq … правда, он пришел, но …; düzdür, o gözəl deyil, ancaq … правда, она не красавица, но …
    VII
    мод. сл. правда (действительно, в самом деле). Düzdür, mən bunu bilmirdim, правда, я этого не знал; düzdür, o çox istedadlıdır он, правда, очень талантлив
    ◊ düzünü axtarsan если по правде …, düzünü desək честно говоря, правду говоря (сказать), по правде говоря (сказать); düz bir saat битый час, düz vaxtında точь-вточь, час в час, минута в минуту; düz yola çağırmaq (dəvət etmək) наставлять на правильный путь; düz yolla getmək идти прямой дорогой; быть на правильном пути; düz yola çıxarmaq (çörəyə çatdırmaq) вывести на правильную дорогу кого; düz yolda olmaq (düz yol seçmək) быть на правильном пути; düz yola getmək повернуть на правильный путь; düz gəlməmək kimlə идти вразрез с кем, не ладить с кем; düz gəlmək: 1. nə ilə соответствовать чему; 2. kimlə ладить с кем; düz söz göz çıxardar правда глаза колет; düz sözə nə deyəsən что правда, то правда; düz üzünə прямо в лицо; düzdə qalmaq быть брошенным на произвол судьбы; düzdə qoymaq оставить на произвол судьбы; işi düz gətirir дела идут на лад, ему везет; işi düz gətirmir kimin не везёт кому; əyri oturaq düz danışaq поговорим начистоту; ürəyi düzdür лёгок на помине (о том, кто появляется в тот момент, когда о нём говорят или думают)

    Azərbaycanca-rusca lüğət > düz

  • 6 идти

    и Итти
    1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.
    2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];
    3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];
    4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;
    5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);
    6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;
    7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.
    * * *
    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

    идёт( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

    [де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

    де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

    [ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

    иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

    \идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

    \идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

    \идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

    \идти ти́ на что — іти́ на що

    идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

    на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

    не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

    разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

    2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

    дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

    3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

    идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

    4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

    Русско-украинский словарь > идти

  • 7 живой

    прил.
    1. alive; 2. living; 3. live; 4. animate; 5. lively; 6. vivid; 7. real
    Русское многозначное прилагательное живой используется в разных сферах и относится как к живым существам, так и к действующим неодушевленным предметам и действиям. Английские эквиваленты различают живые существа — людей и животных, а также действия, используя разные слова.
    1. alive — живой ( только предикативно): to be alive — быть в живых; to stay alive — оставаться в живых Emmy was very ill and weak, but still alive. — Эмми была очень больна и слаба, но жива. You are very lucky to be alive after such a bad car accident. — Вам повезло остаться в живых после такой тяжелой автомобильной аварии. I had that awful feeling that I would never see him alive again. — У меня было ужасное предчувствие, что и его больше в живых не увижу. The boy caught some small insect and kept it alive in a jar. — Мальчик поймал какое-то маленькое насекомое и держал его живым в банке. Не was being kept alive on some strong medicine. — В нем поддерживали жизнь, используя какое-то сильное лекарство.
    2. living — живой, живущий (только атрибутивно, т. е. перед существительным): a living thing — живое существо; living flowers — живые цветы Не is that country's greatest living poet. — Он самый известный поэт из живых в этой стране. Не has no living relative. — У него нет никого из живых родственников. The President is a living example of how much people can achieve by their own efforts. — Президент — живой пример того, как много могут добиться люди собственными усилиями. The only living things we saw were two lions asleep under the trees. — Два спящих под деревьями льва были единственными живыми существами, которых мы увидели. The ants marched in vast columns and ate any living thing in their path. — Муравьи двигались широкой колонной и поедали все живое на своем пути. Is he a living person or just a character in a book? — Это живой человек или просто персонаж книги? French is a living language. — Французский — живой язык. The portrait is the living image of him. — На портрете он как живой.
    3. live — ( прилагательное live многозначно) a) живой, живущий ( обычно используется по отношению к животным): live fish — живая рыба; live cattle — живой скот; live birds — живые птицы They are campaigning against experiments on live animals. — Они ведут кампанию протеста против экспериментов на живых животных. We saw a real live elephant. — Мы видели настоящего живого слона. There are many problems in transporting live animals. — При транспортировке живых животных возникает много проблем. b) непосредственно происходящий, прямой (обыкновенно о радио-/ телепередачах): a live broadcast — прямая передача; to broadcast the concert live — вести прямую передачу концерта/транслировать концерт прямо из зала The match is being broadcast live. — Матч транслируется в прямом эфире. It is always different singing in front of a live audience. — Петь перед живой аудиторией совсем не то, что перед микрофоном. Не liked performing before a live audience. — Ему нравилось выступать перед живой аудиторией./Он любил выступать перед публикой в зале. She recently sang live at the ceremony. — Недавно она пела на церемонии. The program is coming to you live. — Это прямая передача программы. c) действующий ( используется в отношении неодушевленных предметов): live glacier — живой ледник/ледник, дающий айсберги; live embers — тлеющие угольки/красные угли в золе; live fire — живой огонь/горящий огонь; live coals — горящие угли/пылающие угли; live weight — живой вес; live target — живая мишень/живая цель; a live wire (rail) — провод (рельс) под напряжением
    4. animate — живой, одушевленный: animate nature — живая природа; animate discussion — живая беседа/ оживленная беседа Children at this age are still unable to distinguish between animate and inanimate objects. — В этом возрасте дети еще не различают одушевленные и неодушевленные предметы./В этом возрасте дети еще не могут отличить живые предметы от неживых. The magic of caricature is that they are able to make every object appear animate, and even to give them personality. — Магия карикатуры в том, что она может представить неодушевленные предметы одушевленными и даже придает им характер той или иной личности.
    5. lively — (обыкновенно атрибутивно, т. е. перед существительными) живой, полный жизненных сил, оживленный, подвижный, активный (полный энергии, энтузиазма, обладающий острым умом): lively disposition — живой нрав/живой характер; а lively discussion — живая беседа/активная беседа/оживленная беседа/живое обсуждение; lively talk/conversation — оживленная беседа/оживленный обмен мнений; lively exchange of opinion — живой обмен мнений; a lively child — живой ребенок; a lively face — живое лицо/оживленное лицо; lively imagination — живое воображение/острое воображение; a lively interest — живой интерес; lively correspondence — оживленная переписка; a lively and inquisitive mind — живой и любознательный ум; a lively response to smth — живой отклик на что-либо; to show a lively interest in smth — проявлять живой интерес к чему-либо Politicians should take a lively interest in issues that concern local people. — Политики должны живо интересоваться вопросами, касающимися населения их областей. Не was a lively attractive boy with lots of friends. — Он был живым красивым мальчиком, имел много друзей. You must invite lively young people to the party to cheer us all. — Тебе надо было пригласить на вечер веселых ребят, чтобы нам не было скучно. Miss Hill must have been at least ninety, and I was surprised by her lively sense of humour. — Мисс Хилл, должно быть, было под девяносто, и меня удивило ее живое чувство юмора.
    6. vivid — живой, подлинный, реальный: real life — живая действительность; real facts — реальные факты; real fire — живой огонь This wax figure looked the real Jackson. — Эта восковая фигура была как живой Джексон. живописныйscenic — см. красивый живописьpainting — см. картина

    Русско-английский объяснительный словарь > живой

См. также в других словарях:

  • Россия. Экономический отдел: Пути сообщения — I I. Первые исторические сведения, заставляющие предполагать некоторую организацию дорожного дела в Р., относятся к XVII в. и указывают на существование почтовых сообщений от Москвы до Великого Новгорода, Смоленска и рубежей шведского и польского …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Трассировка пути — Простая сцена, отрендеренная с использованием трассировки пути. Отличительным достоинством данного изображения является «мягкость» теней и освещения. Трассировка пути (англ. path tracing) методика рендеринга в …   Википедия

  • Далай-лама о Дзогчене. Учения Пути великого совершенства — Dzogchen: The Heart Essence of the Great Perfection …   Википедия

  • Сура 2. Корова — 1. (1). Алм. (2). Эта книга нет сомнения в том руководство для богобоязненных, 2. (3). тех, которые веруют в тайное и выстаивают молитву и из того, чем Мы их наделили, расходуют, 3. (4). и тех, которые веруют в то, что ниспослано тебе и что… …   Коран в переводе И. Ю. Крачковского

  • Сура 6. Скот — 1. (1). Хвала Аллаху, который сотворил небеса и землю, устроил мрак и свет! А потом те, которые не веруют, приравнивают к своему Господу. 2. (2). Он тот, кто сотворил вас из глины, потом установил срок срок назначен у Него. А потом вы… …   Коран в переводе И. Ю. Крачковского

  • Сура 16. Пчелы — 1. Придет веление Аллаха, так не пытайтесь ускорить его [приход]. Преславен Он и превыше того, чему поклоняются наряду [с Ним]. 2. Он ниспосылает ангелов с откровением по Своему велению тому из Своих рабов, кому пожелает, [и велит]: Вещайте, что… …   Коран. Перевод М. Н. Османова

  • Сура 18. Пещера — 1. Хвала Аллаху, который ниспослал Своему рабу Писание (т. е. Коран) и не допустил в нем никакого противоречия. 2. [Писание] правильное, чтобы ты возвещал о тяжком наказании от Него и чтобы ты сообщил радостную весть верующим, которые вершат… …   Коран. Перевод М. Н. Османова

  • Сура 7. Преграды — 1. (1). Алиф лам мим сад. (2). Писание ниспослано тебе пусть же не будет в твоей груди стеснения от него! чтобы ты увещал им и чтобы оно было напоминанием верующим. 2. (3). Следуйте за тем, что ниспослано вам от вашего Господа, и не следуйте… …   Коран в переводе И. Ю. Крачковского

  • Задача о джипе — (англ. Jeep problem, desert crossing problem, exploration problem)  математическая задача, целью которой является максимизация пути, который можно преодолеть на джипе с полным баком топлива в труднопреодолимых условиях, к примеру, в… …   Википедия

  • Словарь метротерминов — Эта страница глоссарий. Приведены основные понятия, термины и аббревиатуры, встречающиеся в литературе о метрополитене и железной дороге. Подавляющее большинство сокращений пришли в метрополитен с железной дороги напрямую или образованы по… …   Википедия

  • Сура 28. Рассказ — 1. Та, син, мим. 2. Это аяты ясного Писания. 3. Мы доподлинно провозгласим тебе для верующих людей повесть о Мусе и Фир ауне. 4. Воистину, Фир аун возгордился на земле (египетской) и разделил ее жителей на (разные) части (т.е. сословия). Одних он …   Коран. Перевод М. Н. Османова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»